快男广州晋级赛惊现尬歌大会 “小华晨宇”获武艺称赞

百度 万勇对亨利·凯瑟克爵士一行来汉考察表示欢迎。

Б?лий рух (також зустр?чались назви: ?Б?ла справа?, ?Б?ла ?дея?, ?Б?ла гвард?я?)?– в?йськово-пол?тичний рух, що проходив у р?зних пол?тичних в?дношеннях сил, був сформований за час?в Громадянсько? в?йни 1917—1922 рок?в в Рос?? з метою повалення радянсько? влади. Цей рух м?стив представник?в б?льшовицького ладу, здеб?льшого соц?ал?ст?в ? демократ?в, що не сприймали таку форму державного правл?ння як диктатура, також патр?отично налаштованих в?йськових, ? монарх?ст?в, об'?днаних проти б?льшовицько? ?деолог??, що д?яли на основ? принципу ?Велико?, ?дино? та Непод?льно? Рос???. Б?лий рух був найб?льшою антиб?льшовицькою в?йськово-пол?тичною силою п?д час громадянсько? в?йни поряд з нац?ональними рухами за незалежн?сть, басмацтвом у Середн?й Аз??, а також ?ноземними ?нтервентами, анархо-комун?стами (?махновц??) та ?зеленими? (тамбовське повстання). Терм?н ?Б?лий рух? зародився в Радянськ?й Рос??, а з 1920-х рок?в. став вживатися ? в рос?йськ?й ем?грац??.

Б?лий рух
Б?лое движен?е
?нш? назви:	Б?ла справа, Б?ла ?дея
Сформоване:	1917
Розформоване:	1922
?деолог?я:	Об'?днуюч?: рос?йський нац?онал?зм русоф?л?я антикомун?зм Консервативн? частини руху: монарх?зм традиц?онал?зм нац?онал?зм Б?льш л?беральн? частини руху: республ?кан?зм консерватизм л?беральний консерватизм
Л?дери:	Рос?йський уряд Колчак О. В. Добровольча арм?я Корн?лов Л. Г. Алекс??в М. В. Збройн? сили П?вдня Рос?? Ден?к?н А. ?. Рос?йська арм?я Врангель П. М. Земська рать Д?тер?хс М. К.
Чисельн?сть:	100к
Реорган?зована у:	Б?ла ем?грац?я
Союзники:	Укра?нська Держава Сполучене Корол?вство Чехословаччина Японська ?мпер?я Французька Республ?ка Грецьке корол?вство Корол?вство ?тал?я Корол?вство Серб?я США Республ?ка Китай
Опоненти:	1917–1923: Укра?нська Народна Республ?ка РСФРР Далекосх?дна республ?ка Укра?нська РСР Комуна трудового народу Естон?? Монгольська народна парт?я З 1923 року Радянський Союз
Участь у конфл?ктах:	Громадянська в?йна в Рос?? П?вденний фронт П?вн?чний фронт Сх?дний фронт Якутський заколот Штурм Урги (пох?д до Монгол??)
Сайт:	real slim
Б?лий рух у?В?к?сховищ?

За ?дину Рос?ю. Плакат 1919

Обкладинка журналу ?Годинник?

Файл:Марковский полк-Ледяной походъ.jpg

Зведено-оф?церський полк Добровольчо? арм??, лютий 1918

ДОН

Белая гвардия, путь твой высок:
Чёрному дулу?— грудь и висок.

Божье да белое твоё дело:
Белое тело твоё?— в песок.

Не лебедей это в небе стая:
Белогвардейская рать святая
Белым видением тает, тает…

Старого мира?— последний сон:
Молодость?— Доблесть?— Вандея?— Дон.

11 (24) березня 1918?р.

В?рш Марини Цв?та?во?, присвячений Б?л?й гвард??, у лавах яко? П?вдн? Рос?? бився ?? чолов?к Серг?й Ефрон .

Звернення. Ос?нь 1919

Попри те, що ?деолог?я Б?лого руху ?снувала в серйозних розб?жностях, у цьому рус? дом?нувало бажання поновити в Рос?? демократичний, парламентський пол?тичний устр?й, щодо приватно? власност? та ринкових в?дносин. Б?лий рух в ц?лому, незважаючи на наявн?сть пол?тичних в?дт?нк?в, тобто республ?канц?, монарх?сти, непредрешенц?, був в?йськово-пол?тичним рухом, який в?дстоював ц?нност? столип?нсько? Рос?? .

Сучасники рос?йсько? ?стор?? п?дкреслюють нац?онально-патр?отичний характер боротьби Б?лого руху , погоджуючись у цьому питанн? з ?деологами Б?лого руху, яке з час?в Громадянсько? в?йни трактувалося як рос?йський нац?ональний патр?отичний рух.

Б?лий рух в?др?зня?ться рядом ознак в?д ?нших антиб?льшовицьких сил Громадянсько? в?йни:

1. Б?лий рух був орган?зованим в?йськово-пол?тичним рухом проти радянсько? влади та союзних ?й пол?тичних структур, його непримиренн?сть до радянсько? влади виключала будь-який мирний, компром?сний результат Громадянсько? в?йни.
2. Б?лий рух в?др?зняла установка на пр?оритет у во?нний час одноос?бно? влади над колег?альною, а во?нною?— над цив?льною. Для б?лих уряд?в було характерно в?дсутн?сть ч?ткого под?лу влади, представницьк? органи або не грали жодно? рол?, або мали лише дорадч? функц??.
3. Б?лий рух намагався легал?зувати себе в масштаб? вс??? кра?ни, проголошуючи свою спадко?мн?сть в?д дофевральсько? та дожовтнево? Рос??.
4. Визнання ус?ма рег?ональними б?лими урядами загальнорос?йсько? влади адм?рала А. Ст. Колчака призводило до бажання досягти сп?льност? пол?тичних програм та координац?? в?йськових д?й. Р?шення аграрного, роб?тника, нац?онального та ?нших основних питань було важливо под?бним.
5. Б?лий рух мав сп?льну символ?ку: трикол?рний б?ло-синьо-червоний прапор, герб, оф?ц?йний г?мн ?Як славен наш Господь в С?он?? .

?деолог?чне зародження Б?лого руху можна починати згадувати з п?дготовки корн?ловського виступу, що в?дбувся у серпн? 1917 року. Орган?зац?йне оформлення Б?лого руху почалось п?сля жовтнево? революц?? та л?кв?дац?? Установчих збор?в в жовтн??— с?чн? 1918 року, ? зак?нчилося п?сля приходу до влади 18 листопада 1918 року адм?рала Колчака ? визнання Верховного правителя Рос?? головними центрами Б?лого руху на П?вноч?, П?вн?чному Заход? ? П?вдн? Рос?? .

Б?лий рух в ем?грац??

Б?ла ем?грац?я, яка з 1920 року набула масового характеру, сформувалася в ход? к?лькох етап?в. Перший етап пов'язаний ?з евакуац??ю Збройних сил П?вдня Рос?? генерал-лейтенанта Ден?к?на А. ?. з Новорос?йська у лютому 1920 року. Другий етап?— з виходом Рос?йсько? арм?? генерал-лейтенанта барона Врангеля П.?М. з Крима в листопад? 1920 року, трет?й?— з поразкою в?йськ адм?рала Колчака О. В. та евакуац??ю японсько? арм?? з Приморя в 1920—1921 роках.

Б?л? ем?гранти в Болгар??

П?сля евакуац?? Криму залишки Рос?йсько? арм?? були розм?щен? в Туреччин?, де генерал Врангель Миколайович, його штаб та старш? начальники отримали можлив?сть в?дновити ?? як бойову силу. Ключовим завданням командування стало, по-перше, досягти в?д союзник?в по Антант? матер?ально? допомоги у необх?дних розм?рах, по-друге, парирувати вс? ?хн? спроби роззбро?ти та розпустити арм?ю, ? по-трет?, дезорган?зован? та деморал?зован? поразками та евакуац??ю частини у найкоротший терм?н реорган?зувати та упорядкувати, в?дновивши дисципл?ну та бойовий дух.

Юридичне становище рос?йсько? арм?? та в?йськових союз?в було складним: законодавство Франц??, Польщ? та ?нших кра?н, б?ля яких вони розташовувалися, не допускало ?снування якихось ?ноземних орган?зац?й, ?що мають вигляд влаштованих за в?йськовим зразком з'?днань?. Держави Антанти прагнули перетворити рос?йську арм?ю, що в?дступила, але зберегти св?й бойовий настр?й ? орган?зован?сть, у сп?втовариство ем?грант?в. ?Ще сильн?ше, н?ж ф?зичн? понев?ряння, давила нас повна пол?тична безправн?сть. Н?хто не був гарантований в?д свав?лля будь-якого агента влади кожно? з держав Антанти. Нав?ть турки, як? сам? перебували п?д режимом свав?лля окупац?йно? влади, стосовно нас керувалися правом сильного??— писав Савич Никанор, в?дпов?дальний за ф?нанси сп?вроб?тник Врангеля. Саме тому Врангель прийма? р?шення про переведення сво?х в?йськ до слов'янських кра?н.

Весною 1921 року барон Врангель П.?М. звернувся до болгарського та югославського уряд?в ?з запитом про можлив?сть розселення особового складу рос?йсько? арм?? до Югослав??. Частинам було об?цяно утримання за рахунок скарбниц?, що включало пайок ? невелику платню. 1 вересня 1924 року Врангель П.?М.?видав наказ про утворення Рос?йського загальнов?йськового союза (РЗВС). До нього включалися вс? частини, а також в?йськов? товариства та сп?лки, як? прийняли наказ до виконання. Внутр?шня структура окремих в?йськових п?дрозд?л?в збер?галася недоторканною. Сам же РЗВС виступав у рол? об'?днуючо? та кер?вно? орган?зац??. Його головою став головнокомандувач, загальне управл?ння справами РЗВС зосереджувалося у штаб? Врангеля. З цього моменту можна говорити про перетворення рос?йсько? арм?? на ем?грантську в?йськову орган?зац?ю. Рос?йський загальнов?йськовий союз став законним наступником Б?ло? арм??. Про це можна говорити, посилаючись на думку його творц?в: ?Створення РЗВСа готу? можлив?сть у раз? необх?дност?, п?д тиском загально? пол?тично? обстановки, прийняти рос?йсько? арм?? нову форму буття як в?йськових союз?в?. Ця ?форма буття? дозволяла виконувати головне завдання в?йськового командування на ем?грац???— збереження наявних та виховання нових кадр?в арм??.

Нев?д'?мною частиною протистояння в?йськово-пол?тично? ем?грац?? з режимом б?льшовик?в на територ?? Рос?? стала боротьба спецслужб: розв?дувально-диверс?йних груп РЗВС с органами ОДПУ?— НКВС, що в?дбувалася у р?зних рег?онах планети.

Б?ла ем?грац?я у пол?тичному спектр? рос?йського заруб?жжя

Пол?тичн? настро? ? пристраст? початкового пер?оду б?ло? ем?грац?? були досить широкий спектр теч?й, що практично повн?стю в?дтворював картину пол?тичного життя дожовтнево? Рос??. У перш?й половин? 1921 року характерною рисою було посилення монарх?чних тенденц?й, що пояснювалися, перш за все, бажанням перес?чних б?женц?в згуртуватися навколо ?вождя?, який м?г би захистити ?хн? ?нтереси у вигнанн?, а в майбутньому забезпечити повернення на батьк?вщину. Так? спод?вання пов'язувалися з особист?стю Врангеля П.?М. ? Миколи М. М., якому генерал Врангель переп?дпорядкував РЗВС як верховному головнокомандувачу.

Б?ла ем?грац?я жила над??ю повернення в Рос?ю та зв?льнення ?? в?д тотал?тарного режиму комун?зму. Проте ем?грац?я була ?дина: в?д початку ?снування Рос?йського Заруб?жжя у ньому нам?тилася запекла боротьба приб?чник?в примирення з режимом, що встановився в п?драдянськ?й Рос??. (?Зм?нов?х?вц??) ? прихильниками непримиренно? позиц?? стосовно комун?стично? влади та ?? спадщини. Б?ла ем?грац?я на чол? з РЗВСом ? рос?йською православною церквою за кордоном склала таб?р непримиренних противник?в ?антинац?онального режиму у Рос???. У тридцятих роках частина ем?грантсько? молод?, д?ти б?лих борц?в, вир?шила перейти у наступ б?льшовик?в. Це була нац?ональна молодь рос?йсько? ем?грац??, яка спочатку назвалася ?НТС?, згодом перейменована в ?Нац?онально-трудовий союз нового покол?ння? (НТСНП). Мета була простою: протиставити марксизму-лен?н?зму ?ншу ?дею, засновану на сол?дарност? та патр?отизм?. Водночас НТСНП н?коли не асоц?ював себе з б?лим рухом, критикував б?лих, вважаючи себе пол?тичною парт??ю нового типу. Це в результат? призвело до ?дейного та орган?зац?йного розриву НТСНП с РЗВСом, тим, хто продовжував залишатися на колишн?х позиц?ях б?лого руху ? критично ставився до ?нацхлопчикам? (так в ем?грац?? стали називати член?в НТСНП).

У 1931 роц? в Харб?н? на Далекому Схож?, в Маньчжур??, де проживала велика рос?йська колон?я, серед частини рос?йсько? ем?грац?? утворилася також Рос?йська фашистська парт?я (РФП). Парт?я була створена 26 травня 1931 року на 1-му з'?зд? рос?йських фашист?в, яка проводилася в Харб?н?. Л?дером РФП був Родза?вський К.?В..

П?д час японсько? окупац?? Маньчжур?? було створено Бюро рос?йських ем?грант?в на чол? з Володимиром Кисл?циним.

Козацтво

До ?вропи ем?грували ? козацьк? частини. Рос?йськ? козаки з'явилися на Балканах. Ус? станиц?, точн?ше?— лише станичн? отамани та правл?ння,?— п?дкорялися ?Об'?днан?й рад? Дону, Кубан? та Тереку? ? ?Козачому союзу?, як? очолювалися Бога?вським.

Одн??ю з найб?льших була Белградська загальнокозацька станиця ?мен? Петра Краснова, заснована у грудн? 1921 року ? нал?чувала 200 людина. Наприк?нц? 20-х чисельн?сть ?? скоротилася до 70—80 людина. Довгий час отаманом станиц? був п?д'?саул Н.?С.?Сазанк?н. Незабаром з? станиц? п?шли терц?, утворивши свою станицю?— Терську. Козаки, що залишилися в станиц?, вступили в РЗВС ? вона отримала представництво в ?Рад? в?йськових орган?зац?й? IV в?дд?лу, де новий отаман генерал Марков мав однакове з ?ншими членами ради право голосу.

У Болгар?? до к?нця 20-х нал?чувалося трохи б?льше 10 станиць. Одн??ю з найчисленн?ших була Калед?нська в Анх?ало (атаман?— полковник Караваев М.?И.), утворена в 1921?р. у к?лькост? 130 ос?б. Менш н?ж через десять рок?в у н?й залишилося лише 20 ос?б, причому 30 по?хало в Радянську Рос?ю. Громадське життя козацьких станиць та хутор?в у Болгар?? полягало у допомоз? нужденним та ?нвал?дам, а також у проведенн? в?йськових та традиц?йних козацьких свят.

Бургаська козацька станиця, утворена в 1922 у к?лькост? 200 чолов?к до к?нця 1920-х рок?в нал?чувала також не б?льше 20 ос?б, причому половина з початкового складу повернулася додому.

Зародження та ?дентиф?кац?я

Деякими учасниками под?й висловлювалася думка, що Б?лий рух зародився навесн? 1917 . М?люков зауважував, що Б?лий рух сформувався на початку л?та 1917 року як ?диний антиб?льшовицький фронт, що д?яв в?д соц?ал?ст?в до кадет?в . Генерал Ден?к?н пов'язував формування Б?лого руху (протиурядового чи протирадянського) з д?яльн?стю оф?церського з'?зду, що був започаткований ще на початку травня 1917 у Могильов?, на якому генерал Алекс??в сформулював гасло дня?— ?Рятувати Батьк?вщину!? На думку теоретика рос?йсько? контрреволюц??, генерала Генерального штабу М.?М.?Голов?на, головна ?дея руху полягала в тому, що в?н зародився виключно для порятунку держави, що проходить етап руйнац?? та арм?? .

Деяк? учасники дискус?й вважали, що виникнення Б?лого руху було пов'язано з Корн?ловським виступом, що в?дбувся у серпн? 1917 року. Ключов? учасники цього виступу (Корн?лов, Ден?к?н, Марков, Романовський, Лукомський та ?н.), згодом ув'язнен? Бих?всько? в'язниц?, стали пров?дниками Б?лого руху на П?вдн? Рос?? . ?снувала також думка, яка була п?дтверджена генералом Алекс??вим з дня при?зду на р?чку Дон 15 листопада 1917 року

Б?льш?сть досл?дник?в погоджувались з тим, що Жовтень 1917 року перервав под?? в розвитку контрреволюц??, що полягала в порятунку державност?, який почався п?сля пад?ння самодержавства, ? ?н?ц?ював ?? перетворення на протиб?льшовицьку силу, що включала найр?зноман?тн?ш? ? нав?ть ворож? один одному пол?тичн? угруповання.

Для Б?лого руху характерною була державоцентричн?сть. Це тлумачилось як необх?дне в?дновлення законност? та порядку в ?м'я збереження нац?онального суверен?тету та п?дтримання м?жнародного авторитету Рос?? .

Окр?м боротьби проти червоних, Б?лий рух протистояв також зеленим ? сепаратистам у роки Громадянсько? в?йни в Рос?? 1917—1923 рок?в. У цьому план? Б?ла боротьба переростала в загальнорос?йську, тобто боротьба рос?йських м?ж собою ? обласну суперечка Б?ло? Рос??, що накопичувала сили на землях нерос?йських народ?в, як проти б?льшовицько? Рос??, так ? проти сепаратизму народ?в, що намагалися в?д'?днатись в?д Рос??.

Учасники руху називалися ?б?логвард?йцями? або просто"б?лими". До б?логвард?йц?в не належали анарх?сти, одним ?з найв?дом?ших анарх?ст?в був Махно ? так званих ?зелених?, як? воювали ? проти " червоних ", ? проти ?б?лих?, ? нац?онал-сепаратистськ? озбро?н? формування, що створювалися на територ?? колишньо? Рос?йсько? ?мпер?? з метою завоювання самост?йност? тих чи ?нших нац?ональних територ?й.

На думку ден?к?нського генерала П.??.?Зал?сського, ? л?дера парт?? кадет?в П.?М.?М?люкова, основу сво?? концепц?? Громадянсько? в?йни в прац? ?Рос?я на злам??, б?логвард?йц??— це вигнан? б?льшовиками люди вс?х верств рос?йського народу, як? силою под?й, через вбивства ? насильство, що чинилися над ними лен?нцями, були змушен? взятися за зброю та орган?зувати б?логвард?йськ? фронти.

Основою Б?лого руху вважалося оф?церство старо? рос?йсько? арм??. При цьому переважна б?льш?сть молодших оф?цер?в ? юнкер?в вийшла з селян . Селянське походження мали й найперш? особи Б?лого руху, це генерали Алекс??в, Корн?лов, Ден?к?н та ?нш?.

Ц?л? та ?деолог?я

Генерал-лейтенант- барон П. Н. Врангель

Значна частина рос?йсько? ем?грац?? 20-30-х рок?в 20 стол?ття на чол? з пол?тичним теоретиком ?. А. ?ль?ним, головнокомандувачем Рос?йсько? арм??ю генерал-лейтенантом бароном П. Н. Врангелем та князем П. Д. Долгоруковим проводили паралель м?ж зками р?вност? м?ж поняттями ?Б?ла ?дея? та ?державна ?дея?. У сво?х роботах ?ль?н багато писав про значущу духовну силу протиб?льшовицького руху, яка проявлялася ?не в побутов?й пристраст? до батьк?вщини, а в любов? до Рос?? як насправд? рел?г?йно? святин?? .

Генерал барон Врангель п?д час виступу з нагоди утворення антирадянського уряду Рос?йсько? ради говорив, що Б?лий рух ?безмежними жертвами ? кров'ю найкращих син?в? повернув до життя ?бездиханне т?ло рос?йсько? нац?онально? ?де??, а князь Долгоруков, який був його п?дтримкою, зауважував, що Б?лий рух, нав?ть в ем?грац?? повинен збер?гати власну ?дею державно? влади.

Б?лий рух як частина рос?йського фашизму

?де? Антона Ден?к?на були дуже близьк? к чорносотенцям та можуть вважатися кор?ннями фашизму.

Антон Ден?к?н використовував для ?нших народ?в регулярну пропаганду в як?й було сказано що в?н ?х вряту?, хоча, насправд?, в?н був не т?льки укра?нофобом а й ненавид?в ус?х окр?м рос?ян.

Його солдати разом з ?ншими б?лим заснували в ем?грац?? парт?ю РФП та ВФО. Написали книги на рос?йськ?й дореволюц?йн?й книги ?Перший рос?йський фашист? та ?Основи рос?йського фашизму?.

Див. також

• Б?ла арм?я

Л?тература

• Булгаков?М.?О. Майбутн? перспективи
• А.Ветлуг?н ?Авантюристи громадянсько? в?йни?. Париж, 1921
• Волков?С.?В. Б?лий рух та сучасн?сть
• Ден?к?н А. ?. ?Б?льшовицька спадщина у зв?льнених районах?
• Дуров У. Символика б?лого руху // Радянський музей.?— 1991.?— №?5.
• З?на?да Г?пп?ус. Щоденники
• Зим?на В. Д. Б?ла справа Рос??, що збунтувалася: Пол?тичн? режими Громадянсько? в?йни. 1917?1920 гг.
• ?ль?н??.?А. Хто править на Рос???
• ?ль?н??.?А. Белая Идея
• ?ль?н??.?А. Про рос?йський фашизм
• За спиною Колчака: док. та матер?али / за ред. А.?В.?Квак?на .?— М.?: Аграф, 2005 (К?ров: ВАТ Будинок друку?— Вятка).?— 511 с.;
• Окрест Колчака: документи та матер?али / сост. А.?В.?Квак?н .?— Москва: Аграф, 2007.?— 511 с.;
• Кирмель Н.?С.?Б?логвард?йськ? спецслужби у Громадянськ?й в?йн?. 1918?1922?рр.
• Кулаков?В.?В. Структура та соц?альний склад б?лого руху П?вдня Рос?? (1917—1920?рр.)
• Лазар?в С.??.?Аг?тац?йно-масове мистецтво Б?лого руху // Рос?я в Громадянськ?й в?йн?. 1918—1922: Енциклопед?я: в 3 т. / В?дп. ред. А.?К.?Сорок?н. Т. 1: А-З. М: Пол?тична енциклопед?я, 2020. С. 47-52.
• Лампе А. А., фон. Причини невдач? озбро?ного виступу б?лих.?— М., 1991.
• Мельгунов?С.?П. ?Золотий н?мецький ключ? до б?льшовицько? революц??
• Митрофан?в Г. Духовно-моральне значення Б?лого Руху
• Попов?А.?В. Загадка генерала Болдир?ва: нов? документи з ?стор?? б?лого Сиб?ру // ?стор?я б?лого Сиб?ру. Матер?али ??? м?жнародно? науково? конференц??.?— Кемерово, 1999.?— С. 48-54
• Попов?А.?В. В?йськов? музе? та арх?ви рос?йського заруб?жжя // В?сник арх?в?ста.?— 2003.?— №?2?— С. 209—223
• Росс Н.?Г.?Шляхи добровольчого руху 1918?1919 рр
• Цветков В. Ж.| Б?ла справа на Рос??. 1917?1918?рр.: формування та еволюц?я пол?тичних структур б?лого руху в Рос?? / Науч.рецензенти Лубков А. В., Степанский А. Д., Чураков Д. О.
• Цветков В. Ж. . Б?лий рух // Большая российская энциклопедия?: [в 36 т.]?/ председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец.?— М.?: Науч. изд-во ?БРЭ?, 2005.?— Т.?3. ?Банкетная кампания? 1904 — Большой Иргиз.?— С.?229—230.?— ISBN 5-85270-331-1. (рос.)
• Ципкин Ю.?Н.?Б?лий рух на Рос?? та його крах (1917?1922?рр.): Навчальний пос?бник
• Ципк?н?Ю.?Н. Чи був Б?лий рух буржуазно-демократичною альтернативою Радянськ?й влад??
• Червоний терор у роки Громадянсько? в?йни: За матер?алами Особливо? сл?дчо? ком?с?? з розсл?дування злочин?в б?льшовик?в. За ред. Доктори ?сторичних наук?Фельштинського Ю. Г. та Г.??.?Чернявського?— London, 1992.
• Шишк?н В.?И.?Революц?йн? ком?тети Сиб?ру у роки громадянсько? в?йни (серпень 1919?— березень 1921?рр.).
• Шишкин В.?И.?Процес над колчак?вськими м?н?страми. Травень 1920.
• Шишк?н В.?И.?В?йськовий та морський м?н?стр тимчасового рос?йського уряду Ковчак А. В.
• Шишк?н В.?И.?Створення ради верховного правителя Колчака А. В. (20–21 листопада 1918?р.).